Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (7) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Демидюк Д$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 3 Представлено документи з 1 до 3 |
|||
| 1. | 
Демидюк Д. В. Поєднані ураження коронарних і сонних артерій: сучасний погляд у хірургічній тактиці [Електронний ресурс] / Д. В. Демидюк, Є. С. Буцко, С. Ю. Денисов, А. Г. Голяка // Україна. Здоров'я нації. - 2013. - № 3. - С. 35-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2013_3_8 Проаналізовано результати ендоваскулярного хірургічного лікування 137 хворих із поєднаними атеросклеротичними ураженнями коронарних і сонних артерій. Встановлено критерії під час вибору хірургічної тактики в даного контингенту пацієнтів. Шляхом кумулятивного аналізу одержано 88,0 % стабільних результатів після ендоваскулярних втручань через п'ять років спостереження. | ||
| 2. | 
Русин В. І. Вибір хірургічної тактики при поєднаних ураженнях вінцевих артерій та артерій дуги аорти [Електронний ресурс] / В. І. Русин, В. В. Корсак, Є. С. Буцко, Д. В. Демидюк, М. І. Борсенко // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2012. - Вип. 2. - С. 101-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2012_2_27 | ||
| 3. | 
Амосова К. М. Варіанти морфології коронарних артерій за даними рентгеноконтрастної ангіографії в пацієнтів з ранньою післяінфарктною стенокардією, їхня клінічна значущість і зв’язок із маркерами запалення та функцією ендотелію [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, О. І. Рокита, З. В. Лисак, Д. В. Демидюк, Л. О. Ткаченко // Серце і судини. - 2015. - № 4. - С. 31-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2015_4_6 Мета роботи - визначити варіанти морфології коронарних артерій (КА) у пацієнтів з ранньою післяінфарктною стенокардією (РПІС) шляхом оцінки нестабільності бляшок (нерівність країв, виразкування, ознаки тромботичних нашарувань) і поширеності уражень КА у разі рентгеноконтрастної коронаровентрикулографії (КВГ) з подальшим з'ясуванням їх клінічної значущості та зв'язку зі змінами маркерів запалення й ендотелійзалежної вазодилатації (ЕЗВД) за умов консервативної стратегії ведення хворих. Проведено проспективне дослідження 150-ти пацієнтів з інфарктом міокарда (ІМ) віком до 75-ти років (у середньому (<$E57,3~symbol С~7,9>) року, чоловіків 84 %) з гострою лівошлуночковою недостатністю не вище II класу за Killip, фракцією викиду лівого шлуночка більше 45 % і хронічною серцевою недостатністю не вище ПА стадії в анамнезі без суттєвих супутніх захворювань, зокрема запальних. Усіх хворих лікували без застосування первинних і ранніх перкутанних коронарних втручань. У 72-х пацієнтів за загальноприйнятими клінічними критеріями діагностували РПІС. У контрольну групу ввійшли 78 хворих без РПІС, зіставних за чинниками ризику і клінічною характеристикою. Методи дослідження передбачали рентгеноконтрастну КВГ і манжетову пробу з визначенням ЕЗВД. Оцінювали також кількість лейкоцитів і рівень фібриногену у периферичній крові в динаміці як маркери неспецифічного запалення. За хворими спостерігали впродовж 12 міс, оцінюючи клінічні події. Хворі з РПІС відрізнялися від зіставних за клінічними характеристиками хворих без РПІС наявністю нестабільної бляшки (НСБ) (86,6 і 4,5 % пацієнтів відповідно; <$Eroman p~<<~0,001>), більшою поширеністю трисудинного ураження (59,6 і 18,2 % пацієнтів відповідно; <$Eroman p~<<~0,001>) і нижчою ЕЗВД (4,4 і 6,2 % випадків відповідно; <$Eroman p~<<~0,001>). Хворі з РПІС з ознаками НСБ в не інфарктзалежній артерії (не-ІЗА) (42,4 % пацієнтів з РПІС) відрізнялися від таких хворих з локалізацією НСБ в інфарктзалежній артерії (ІЗА) (44,2 % пацієнтів) більшою частотою трисудинного ураження (81,8 % у порівнянні з 34,8 %; <$Eroman p~<<~0,05>) та ішемічних ознак на ЕКГ (77,2 у порівнянні з 47,8 %; <$Eroman p~<<~0,05>), більшою кількістю лейкоцитів у разі надходження ((<$E11,2~symbol С~2,1>) у порівнянні з (<$E9,3~symbol С~1,5)~10 sup 9>/л; <$Eroman p~<<~0,05>), більшим підвищенням рівня фібриногену після розвитку РПІС або в контрольній групі у зіставні терміни ((<$E5,5~symbol С~0,5>) у порівнянні з (<$E4,6~symbol С~0,5>) г/л; <$Eroman p~<<~0,05>) і зниженням ЕЗВД (3,9 у порівнянні з 4,8 %; <$Eroman p~<<~0,05>). Варіант РПІС без НСБ (13,4 % пацієнтів з РПІС) асоціювався зі значно меншою частотою нічного болю у порівнянні з варіантом з НСБ в не-ІЗА (28,5 і 63,6 % пацієнтів відповідно; <$Eroman p~<<~0,05>), ішемічних змін на ЕКГ (14,2 і 77,2 % пацієнтів відповідно; <$Eroman p~<<~0,001>), пізнішим розвитком РПІС ((<$E14,5~symbol С~2,1>) і (<$E9,6~symbol С~1,2>) доби відповідно; <$Eroman p~<<~0,05>), а також меншою кількістю лейкоцитів ((<$E10,0~symbol С~1,7>) і (<$E12,8~symbol С~2,2)~10 sup 9>/л відповідно; <$Eroman p~<<~0,05>) і нижчим рівнем фібриногену ((<$E4,6~symbol С~0,4>) і (<$E5,5~symbol С~0,5>) г/л відповідно; <$Eroman p~<<~0,05>) після розвитку РПІС. Хворі з РПІС з НСБ в не-ІЗА відрізнялися від таких хворих без НСБ більшою частотою рецидиву ІМ. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |